Трамп показав Путіну, як треба воювати? Я б не радів

3 січня, 19:14
Аркадій Бабченко: Донні, та ти просто геній послідовності (Фото: REUTERS/Jonathan Ernst)

Аркадій Бабченко: Донні, та ти просто геній послідовності (Фото: REUTERS/Jonathan Ernst)

Я б, на місці українців, узагалі ні чорта цьому не радів би

Перший рядок, який я написав зранку 3 січня, — «Доводиться визнати — архітектура державного будівництва в Україні змінена повністю». Хе! Наївний дітвак. України…

Реклама

Архітектура світу полетіла під три чорти!!!

Менше ніж за місяць — сьомого грудня — Трамп видав нову стратегію національної безпеки США, у якій проголосив такі принципи:

— США втручатимуться у справи інших країн лише в самому крайньому випадку;

— «гнучкий реалізм»: США готові мати справу з будь-якими режимами і не виставлятимуть як умову співробітництва з іншими країнами демократизацію, лібералізацію або якісь інші зміни в цих країнах;

І тут же напав на іншу країну з диктатором і внутрішніми справами!

Обожнюю людей із когнітивними здібностями: Ж-Логіка.

Волати на весь світ про Нобелівську премію — і вторгнутися в сусідню країну, заарештувати її президента і розбити кілька аеродромів… Донні, та ти просто геній послідовності.

Мадуро диктатор, його режим — один зі стовпів осі зла, Венесуела — хаб Росії з відмивання грошей, нафти, наркоти і всього іншого, і все інше, що пишуть про цього диктатора, — абсолютна правда.

Але тільки ось міжнародного права більше не існує. Є тільки право сильного. І всі принципи, на яких існував світ після 1945 року, — послані за горизонт тепер далеко і публічно.

Міжнародного права більше не існує

Я ж вам казав — двадцять перше століття буде з такою турбулентністю, що ооооо, тримайте мене семеро.

І заради Бога, годі писати ахінею про «Блискучу операцію», «Трамп утер Путіну носа», «Чудова американська армія» та іншу маячню, порівнюючи Венесуелу й Україну. Читати все це від «експертів» абсолютно неможливо.

Американці летіли на Чинуках, Карл!, які чути за кілометр, над освітленим усіма прожекторами містом-мільйонником, при повному місяці, на великій висоті. І по них не пролунало жодного пострілу.

Це, як якби росіяни спробували у відкриту висадитися на Банковій на Мі-8.

Не злетіла жодна ракета, не було жодного трасера, жоден розрахунок ППО не приведений у бойову готовність, жоден винищувач не був піднятий у небо.

Усе, чим американці ризикували, — це зіткнутися зі зграєю перелітних гусей.

Наземної операції взагалі не було. А якби вона була — було б усе рівно те саме. Не пролунало б жодного пострілу.

Мадуро здали всі. Узагалі всі. Усе його оточення, усе ближнє коло, усі генерали, які торгували з ним наркотою і присягалися у вічній любові, уся його армія, уся охорона, увесь народ, уся країна.

Жодна людина не стала на його захист.

Міністр оборони на місці, закликає народ до спокою — «У Венесуелі тридцять мільйонів і армія, озброєна Росією!».

В Іраку теж було дочорта радянських танків. І що? Саддама теж здали моментально. Але там хоча б хоч хтось спробував воювати.

З Україною ж навіть і не порівнюйте.

Тут же — абсолютний непротив. Прилетіли, узяли, полетіли. Усе.

Коли ви кажете, що Трамп показав Путіну, як треба воювати, — ви говорите: «Ми б теж здали Україну без жодного пострілу». Подумайте над цим.

Можна порівняти з палацом Аміна. Коли теж напали на непідготовлених і тих, хто не очікував. А потім була наземна операція — війна СРСР в Афганістані на 10 років.

І ось у цьому то й проблема.

Божевільний рудий нарцис зараз вирішить, що він справді геніальний полководець, що він справді скидає диктаторів одним рухом пальця за три години, — ну і чому б тоді не використовувати силу як продовження політики далі?

І це обов’язково буде.

І я б на місці українців, взагалі ні чорта цьому не радів би.

Тому що щойно Трамп вплутається у справжню війну — про вас забудуть тієї самої хвилини, миттєво, усі і в усіх напрямках. І ви залишитеся з Путіним сам на сам. Який теж діє тільки за правом сильного.

У нас ось в Естонії всі зараз сильно напряглися.

Тому, що ну його до дідька такі ігрища Трампа з легітимізації перекроювання світу без правил.

Ось чому.

У межах проекту Журналістика без посередників

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Показати ще новини