Зеленський ветував закон про підсанкційних росіян. Чому це правильне рішення?

Президент України Володимир Зеленський наклав вето на закон Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб. Це той самий закон, який Верховна Рада підтримала ще 21 квітня.

На перший погляд таке рішення видається принаймні дивним, адже закон покликаний передавати активи російських олігархів зі США та Європи до державного бюджету України. Але таке рішення Зеленського є скоріше правильним. Давайте розглянемо, чому.

По-перше, слід зрозуміти, що цей закон є нагальним та невідворотним і позаяк невдовзі має буде остаточно ухвалений.

По-друге, попри ветування його президентом, це не остаточне рішення, а відправка закону назад до парламенту, аби надалі його доопрацювати через низку конкретних недоліків. Про це стає зрозуміло з коментаря Офісу президента:

«Закон не встановлює чітких критеріїв, за якими особа може бути віднесена до числа тих, на кого поширюється дія такої санкції. Це не відповідає вимогам Конституції України».

Проаналізувавши недосконалість закону, мусимо визнати, що він потребує змін. Зокрема, у таких ключових моментах:

—  В номінальному вигляді закону за розшук та вжиття заходів щодо російських активів, а також право на звернення до суду відповідає НАЗК, що не є припустимим. Адже такі функції Агентства виходять за межі компетенції визначеної спеціальним законом. Натомість вищевказаними обов’язками, а також стягненням активів на користь державного бюджету України має займатися центральний орган виконавчої влади, якому будуть надані такі повноваження законодавчо. Якщо конкретніше, то координувати роботу в цьому напрямку буде Міністерство юстиції, при цьому до роботи зможе залучати НАЗК, АРМА та інших.

—  У зміненому варіанті закону будуть зазначені конкретні підстави для стягнень, що є критично важливим моментом у юридичній площині. Адже попереднє формулювання «у разі суттєвої загрози» залишає занадто велику площину для суб'єктивних рішень. Пропонуються, зокрема, такі підстави: ухвалення рішення або взяття участі в ухваленні рішення щодо збройної агресії проти України; державне фінансування та матеріально-технічне забезпечення підготовки та організації безпосередньої збройної агресії проти України; взяття участі в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на окупованій території України; постачання/надання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України тощо.

За таких змін та пропозицій від Зеленського цей закон буде більш ніж прийнятним

—  Необхідним є і більш чітке розуміння, хто буде управляти коштами/активами, які стягуватимуться на користь України. У ветованому президентом варіанті не було визначено «законодавчу рамку» щодо цього взагалі. А це питання передавалося повністю на розсуд Кабміну. Натомість, зараз передбачається, що це може бути АРМА, ФДМ України, військові адміністрації, інші органи державної влади або суб'єкти господарювання державного сектора економіки за дорученням Кабміну.

—  Варто доповнити процесуальне законодавство, яким визначається порядок здійснення судочинства (зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України), положеннями про здійснення Вищим антикорупційним судом (ВАКС) правосуддя у справах щодо застосування санкції через стягнення активів у дохід держави та передбачити внесення відповідних змін до закону про ВАКС, який визначає засади організації та діяльності цього суду.

—  Орган, уповноважений за позови про застосування санкцій, звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Це, до речі, недооцінено важлива норма, оскільки це будуть дуже дороговартісні справи і це відповідно вимагало би сплати значних судових зборів.

За таких змін та пропозицій від Володимира Зеленського цей закон буде більш ніж прийнятним. Що важливо, ще й ефективним для того, аби процес передачі майна та активів росіян швидше та за меншої кількості перешкод переходив до України.

Раніше детально розповів про свій візит до США наприкінці квітня. Один важливий інсайд, у тому числі щодо поки що не ухваленого закону: західні партнери (а це саме США, з чиїми конгресменами говорив про це особисто, та країни ЄС) однозначно готові передавати нам активи російських олігархів, чиновників, пропагандистів та ворогів у цілому. Але в них є ключова вимога: для того, аби вилучене майно направлялося до нас, усі ініціативи та юридичні врегулювання мають надходити передусім від української влади.

Тому, в нинішньому вигляді закон не є досконалим, коригування президента України — цілком слушні. Натомість, у нас просто немає часу, аби довго зволікати з поправками і відкладати справу в далекий ящик. Майно підсанкційних росіян має йти в державну казну тут і вже.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ