«Україна. Світ Трипілля»: як давню історію перетворюють на сучасний культурний бренд
Війна показала, що боротьба триває не лише за території. Вона триває за нашу пам’ять, ідентичність і право самим розповідати світові історію України. Росія багато років намагалася привласнювати українську культуру, перекручувати історичні факти і ставити під сумнів самобутність української держави.
Сьогодні давню історію, від якої нас відділяє понад сім тисяч років, можна побачити і буквально її прожити. «Через популярні формати Трипільська культура має стати загальноєвропейським надбанням і новим культурним брендом України. Сьогодні можна сміливо заявити, що Трипілля може стати ключем до переосмислення ідентичності України і дасть можливість розказати світу, що Україна є гравцем світового масштабу, який може формувати глобальні тренди розвитку».
Це доводять організатори масштабної культурно-просвітницької платформи «Україна. Світ Трипілля» — Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа». Уперше тема Трипільської культури звучить комплексно й через авторські твори входить одночасно в літературу, публіцистику, театр і віртуальну реальність, — розповідають засновниці ГО «Наша Основа» Тетяна Куц, Вікторія Горенштейн та Ірина Ванникова, які власне й реалізують проєкти платформи.
Юрій Мельник,
Такого ж принципу дотримується Юрій Мельник — один з ініціаторів платформи «Україна. Світ Трипілля», заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді».
Стратегічне завдання створення платформи «Україна. Світ Трипілля» — це довести як українцям, так і світу, що Трипілля значно більше, ніж археологічна культура. Це нагадування про те, наскільки глибокими є корені України. Часто вважають, шо наша історія починається з Київської Русі чи козацької доби. Однак цивілізаційний розвиток на українських землях розпочався значно раніше.
Коли починаєш знайомитися з трипільською культурою, найбільше вражає її масштаб. Сім тисяч років тому на території сучасної України існували великі поселення зі складною організацією життя, розвинутими ремеслами, землеробством, власною символікою та унікальною культурою кераміки. Це одна з найвизначніших культур давньої Європи, про яку, на жаль, досі знає значно менше людей, ніж вона заслуговує.
У 2025 році Благодійний Фонд «МХП-Громаді» з партнерами з ГО «Наша Основа» видали спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» двома мовами (українська й англійська), у 2026 році побачило світ книга Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця».
Зараз на підході відкриття VR виставки «Україна. Світ Трипілля», де кожен з охочих може мандрувати трипільськими поселеннями і знайомитися з культурою трипільців. Окрім цього, уже написану п'єса, за якою готують постановку театральної вистави режисерки Тамари Трунової «Не розходьтесь. Трипілля».
Віктор Ющенко,
Амбасадором платформи став Віктор Ющенко, Президент України (2005−2010). Він уже багато років захоплюється вивченням Трипілля.
Ми живемо в лоні світової культури, але залишаємося байдужими до неї. А байдужість — це гріх. Бо зло найчастіше перемагає не силою, а через байдужість більшості. Ми живемо на землі культури, яка на дві з половиною тисячі років старша за Вавилон і Єгипет. Проте в нас досі нема жодного національного музею, присвяченого Трипільській цивілізації. Жодного! А Трипілля — це наш Вавилон».
Президент переконаний, що Трипілля може стати для України інструментом культурної дипломатії, який посилюватиме її інтереси у світі.
Саме тому такі ініціативи, як «Україна. Світ Трипілля», мають державницьке значення. Ми повинні зробити українську історію частиною сучасної культури — через книжку, через кіно і театр, анімацію, музейні та цифрові проєкти, через освіту. Треба, щоб дитина, яка сьогодні вперше чує слово «Трипілля», відчувала, що дізнається про велику історію землі, на якій живе, і є її спадкоємцем.
Михайло Відейко,
Михайло Відейко, доктор історичних наук, археолог, консультант проєктів платформи «Україна. Світ Трипілля».
Сьогодні тема Трипільської цивілізації набуває особливого міжнародного виміру. У квітні 2026 року «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Республікою Молдова та Румунією.
Відейко переконаний: важливо не лише продовжувати наукові й археологічні дослідження, а й формувати її суспільну впізнаваність — в Україні та за її межами. Сучасні культурні продукти здатні виконати роботу, яку не можуть виконати самі лише наукові публікації чи музейні експозиції. Театр, кіно, анімація, література, цифрові та VR-формати переводять наукове знання у простір масової культури та роблять його частиною сучасного образу України.
Власне, презентація у травні 2026 року на Книжковому арсеналі пригодницької повісті «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця» Олександра Зінченка довела, що про давню історію та археологію можна розповідати цікавою мовою пригод і подорожей.
Видана «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», одним із найкращих вітчизняних видавництв, книга вражає ілюстраціями В’ячеслава Снісаренка. Сюжетна лінія сучасних героїв повісті переплітається з фактажем про давню Трипільську культуру, а також реальною долею дослідника-археолога і поета Олега Ольжича.
Команда ГО «Наша Основа» спільно з партнерами БФ «МХП-Громаді» мають великі плани й доволі активно їх реалізовують. На сьогодні за підтримки Українського культурного фонду Наша Основа реалізує два великі проєкти, присвячені актуалізації Трипільської спадщини — театральна вистава і VR виставка.
Театральний проєкт «Не розходьтесь. Трипілля», який покажуть наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі, зараз на етапі репетицій. Вистава стала одним із переможців конкурсної програми «Культура під час війни» за підтримки Українського культурного фонду.
На запитання, чим цікавий цей проєкт для режисерського втілення та досвіду, Тамара Трунова відповідає: «Мене приваблюють проєкти, які є неможливими з вигляду. Це той самий випадок, який дає змогу говорити одночасно про людину, суспільство, неочевидне спільне і час, але робити це не прямолінійно, а через театр як простір можливої зустрічі, шляхом ментального тертя.
Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів. Спроба допустити, що суспільство може прагнути зрілості, беручи до уваги всі ускладнення та виклики. Після століть, а у випадку Трипілля — тисячоліть, привласнення нашого минулого іншими ми природно прагнемо повернути його собі.
Але наступний крок складніший: навчитися говорити про себе зріло. Не лише захоплюватися, не лише пишатися, не лише захищати, а й ставити незручні запитання. Не погоджуватися на спрощення навіть тоді, коли вони здаються привабливими. Саме тому мене так захоплює те, що я зараз роблю. Для мене «Не розходьтесь. Трипілля» —«фантазія про нашу спроможність витримувати складність і невизначеність і про складне щастя єдності у запиті на відповідальне дорослішання».
На початку жовтня відбудеться відкриття VR-виставки в рамах культурно-просвітницької платформи «Україна. Світ Трипілля»
Проєкт «VR виставка «Україна. Світ Трипілля» підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».
У віртуальній виставці про Трипільську культуру будуть представлені предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва, розповідає керівник VR-проєкту Дмитро Матяш. Серед них — скульптури людей і тварин (антропоморфні та зооморфні), знаряддя праці хліборобської цивілізації, керамічний посуд та інші предмети побуту, а також зброя.
За словами Дмитра Матяша, «Україна. Світ Трипілля» постає зусиллями понад 10 спеціалістів різних напрямів. До команди залучені музейний експерт із Трипільської культури, дизайнери графічно-текстових стендів, VR-розробники, 3D-дизайнери, розробник віртуальних турів, ШІ-інженер, технічний дизайнер та відеомонтажер.
Презентуватимуть VR-виставку «Україна. Світ Трипілля» в Музеї історії Києва у перших числах жовтня 2026 року.
Дмитро Матяш,
Планується, що VR-виставку «Україна. Світ Трипілля» матимуть змогу дивитися всі школярі: онлайн-доступ надаватимуть через спеціально створену минулого року однойменну платформу. Зараз там представлені 3D-моделі окремих артефактів.
Також створять VR-екскурсію про Трипільську цивілізацію, яка складатиметься з двох основних частин. Перша — це віртуальний музейний простір, у якому кожен відвідувач зможе ознайомитися з історією через теоретичні знання. Для цього готують інтерактивні графічно-текстові стенди, відеоматеріали та продовжують створювати 3D-експонати.
Щоби відвідувачі не розгубилися у світі Трипільської культури, усе «розкладають по поличках». Уже виокремили ключові теми: побут, ремесла, землеробство, духовний світ, архітектура і соціальна організація трипільських поселень.
Починаючи з 2 жовтня 2026 року, завітайте в Музей історії Києва, де ви не лише зможете переглядати простір Трипілля, а й взаємодіяти з ним. Ви зацікавитеся тим, чого ніколи ще не знали про Трипільську цивілізацію.
Не пошкодуєте!