На окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей росіяни стикнулися з опором русифікації

На новоокупованих територіях росіяни широко застосовують кримський досвід русифікації, зазначив Данилов в інтерв'ю NV.

«Проте в Запорізький та Херсонський областях росіяни стикнулися з несподіваним, як публічним так і непублічним опором, намаганням уникнути російського тиску. Наприклад, в період отримання російських паспортів, люди один одному передавали інформацію, в якому паспортному столі не треба співати на камеру гімн чи вголос виголошувати клятву Росії, а де просто формально тобі дали паспорт і пішли», — повідомив експерт.

Він також розповів, що росіяни сподівались, що на паспортизацію у Херсонській та Запорізькій областях знадобиться дев’ять місяців, як у Криму, але цей процес розтягнувся майже на два роки, і окупантам довелось застосовувати примус, силу та контроль.

«А це породжує другий фактор — скільки ресурсів росіяни можуть і готові виділити на цю справу? Скільки поліції, скільки армії на блокпостах, скільки місцевих колаборантів? І скільки грошей? Ресурси — це все. Бо важко впроваджувати ідеологію в школах, коли в тебе немає вчителів», — пояснив Данилов.

Експерт підсумував, що на «введення в російський контекст» нещодавно окупованих регіонів України Росії знадобилося три з половиною роки, причому довелось завозити людей з Росії, бо колаборантів виявилось недостатньо.

Наприкінці лютого історик Ярослав Грицак розповідав Radio NV, що, крім русифікації, на окупованих територіях відбувається атомізація суспільства.

«Люди перестають одне одному вірити, дедалі менше коло людей, в якому ти можеш відчути себе собою. Це сім'я і найближчі сусіди», — зазначав він.

Історик також сказав, що, як виявила дослідниця Оксана Міхеєва, люди на окупованих територіях дуже часто впізнають своїх, коли говорять суржиком.

«Бо росіяни суржиком не можуть говорити, а українська мова викликає в росіян роздратування або підозру. Цікавий елемент», — пояснив Грицак.

Історик констатував, що Росія планує запроваджувати на окупованих після початку повномасштабного вторгнення територіях російську мову, але чотирьох років для цього замало.

***

Нещодавно Центр близькосхідних досліджень презентував дослідження У пошуках шляхів відновлення: ризики та особливості деокупації, де систематизував досвід людей, які стали свідками та заручниками російського насилля та пропаганди. Від початку окупації дослідницька команда Центру розмовляє з українцями в окупації, а також у звільнених населених пунктах Херсонщини.