«Судовий активізм». Голова Верховного Суду України назвав головну причину неефективності статті ККУ про відмивання грошей
Читайте NV у Google
Голова ВСУ Станіслав Кравченко (Фото: NV)
Правоохоронна система України часто не розрізняє справи про легалізацію коштів і майна, набутих злочинним шляхом, та інші корисливі злочини, це підриває саму суть поняття «відмивання», прописану у статті 209 Кримінального кодексу.
Таку думку під час івенту Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» висловив голова Верховного Суду України Станіслав Кравченко.
«Якщо потрачено, значить легалізовано? Так можна було довести до абсурду. Викрав гаманець у транспорті, пішов купив продукти — це можна було назвати легалізацією. Але невже в цьому була мета того, що закладалося [у статтю ККУ]? Очевидно, ні», — сказав він.
За відсутності чітких норм українські суди стали самі виробляти критерії, пояснив глава ВСУ.
«Суди почали займатися судовим активізмом. Якщо придбав автомобіль або погасив кредит, значить є легалізація. І так далі. І хоча були прийняті поправки до статті, норма залишилася, на мій погляд, недосконалою», — зауважив Кравченко.
Він закликав депутатів Верховної Ради продовжити роботи з удосконалення статті 209, зокрема щодо суми грошей, яка підлягає означенню «легалізація».
Стаття 209 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Вона вперше набрала чинності у 2001 році, пізніше була уточнена, із запровадженням поняття «суспільно небезпечного протиправного діяння». Нова редакція статті діє з 2020 року, із введенням терміну «автономного відмивання коштів», коли для засудження не обов’язково мати вирок за основний злочин.
