Жінколюб, підлабузник, сибарит. Несподіваний портрет українського більшовика Зінов'єва, який привів до влади Сталіна, а той його знищив
Чому після смерті Леніна Григорій Зіновʼєв наполіг на тому, щоб саме Сталін став на чолі країни, і що стало причиною конфлікту між двома політиками, який для одного з них закінчився фатально — тортурами і розстрілом.
У травні 1924 року пройшов XIII з'їзд РКП (б) — перший після смерті Володимира Леніна. На ньому Григорій Зінов'єв, уродженець українського міста Кропивницький, зробив усе, аби країну очолив Йосип Сталін — усупереч заповіту Володимира Леніна.
Цей з'їзд зібрав у своїх стінах верхівку більшовицької партії, яка вирішувала, хто буде лідером більшовицької держави. У своєму передсмертному листі до делегатів Ленін вимагав усунути Сталіна з посади генерального секретаря через його некерований характер і бажання узурпувати владу. Своїм спадкоємцем «вождь світового пролетаріату» бачив Лева Троцького чи когось іншого — аби тільки не Сталіна, про що прямо писав.
Навряд чи хтось із делегатів наважився б на той час піти проти волі Леніна. Однак його найближчий багаторічний соратник Зінов'єв, якого гучно називали вождем Північної Комуни, зміг переконати присутніх, що не варто сприймати слова заповіту як останню волю — це всього лише рекомендація, а вирішувати має колективна більшість. Разом із Левом Каменєвим, Миколою Бухаріним і Сталіним вони негласно об'єдналися проти Троцького, аби усунути його з політики. І це їм удалося — з'їзд засудив його платформу й вирішив, що наступником Леніна стане Сталін.
- Ціна питання — 100 млн марок. Як 105 років тому купка цинічних російських політиків на німецькі гроші вчинила переворот у своїй імперії
- Країна Сталіна. Як понад 100 років тому виник СРСР і чому історики досі дискутують про легітимність цієї «наддержави»
- 100 років з дня смерті Леніна. Чому найближчі соратники не виконали останню політичну волю більшовицького вождя