Путін підписав закон про арешт майна росіян, які виїхали з країни, за дії проти «інтересів РФ»
Російський диктатор Володимир Путін (Фото: Sputnik/Gavriil Grigorov/Kremlin via REUTERS)
Диктатор Володимир Путін підписав закон про арешт майна росіян, які емігрували, за адміністративні правопорушення проти «інтересів РФ». Документ набуде чинності з 1 вересня.
Про це повідомляє видання Медиазона.
Наприкінці травня Держдума ухвалила законопроєкт, який затверджує список статей КпАП, за якими можливе переслідування за дії, вчинені за кордоном. Під такими діями фізосіб розуміються наступні статті КоАП РФ:
13.14.1 та 13.15 (поширення «фейків» та зловживання свободою ЗМІ);
13.36, 13.37 та 13.48 (порушення у сфері ІТ та зв’язку);
17.13 (поширення відомостей про осіб, що захищаються);
19.34 (невиконання вимог щодо «іноагентів»);
частини 3−5 ст. 20.1 (неповага до влади та суспільства);
20.29 (поширення екстремістських матеріалів);
20.33 (участь у діяльності «небажаної» організації);
20.3.1, 20.3.2, 20.3.3, 20.3.4 (розпалювання ненависті, заклики до порушення цілісності Росії та введення санкцій, а також «дискредитація» армії).
Журналісти зазначають, що якщо раніше арешт майна для забезпечення покарання застосовували лише до юридичних осіб, то зараз цей захід поширили і на фізичних осіб, у тому числі за несплату штрафу у встановлений термін.
Видання пише, що при вилученні речей та документів особистий підпис особи, яку притягують до відповідальності, більше не потрібен: у протоколі можна просто поставити відмітку, що власник майна перебуває за кордоном.
Таким чином, якщо раніше майно людини, яка отримала заочний штраф за протоколом, могло бути арештоване тільки після початку виконавчого провадження судовими приставами, то тепер силовики зможуть заарештувати активи вже при складанні протоколу — як забезпечувальний захід.
26 травня в РФ депутати Держдуми без суду дозволили заарештовувати майно росіян, які виїхали, і ухвалили одразу в другому і третьому читаннях закон (після включення в документ) політичних статей КпАП.
Відповідний законопроєкт було внесено держрадою Республіки Татарстан ще в жовтні 2024 року. У травні 2025-го Держдума ухвалила його в першому читанні.
Депутати стверджували, що після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, «серед росіян за кордоном почастішали випадки публічних дій, спрямованих проти основ конституційного ладу, державної та громадської безпеки РФ».