Тіто проти Сталіна. Чому два диктатори розсварились між собою і як один з них убив дружину іншого

28 червня 1948 року делегати з'їзду Комінформбюро від Радянського Союзу, Угорщини, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі, Франції та Італії одноголосно проголосували про виключення Югославії з організації.

Ця структура, заснована радянським диктатором Йосифом Сталіним, фактично стала продовженням ліквідованого Комінтерну й об'єднувала комуністів Європи. У резолюції з'їзду йшлося про те, що дії югославського лідера Тіто підривають Об'єднаний комуністичний фронт, а отже ні йому, ні його партії тут не місце. Це стало остаточним розколом між Кремлем і Югославією, яка в результаті виграла від такого рішення.

За два роки до цих подій, 5 березня 1946 року, британський політик Вінстон Черчилль зауважив у відомій Фултонській промові, що залізна завіса опустилася від Балтійського моря до Трієста. І підкреслив: країни на схід від цієї завіси, які Захід вважає однорідним блоком під радянським впливом, насправді є не такими вже й єдиними. І найяскравішим прикладом цієї неоднорідності стала саме Югославія з її лідером Тіто: хоча вона й була комуністичною країною, але мала значні розбіжності із СРСР і проводила власну, незалежну політику.

Прем'єр-міністр Вінстон Черчилль з маршалом Йосипом Броз Тіто на Даунінг-стріт, 10, 16 березня 1953 року / Фото: PA Archive