Що читають письменники. Андрій Курков назвав книжки, які здалися йому цікавими

1. Після війни. Росія проти Заходу (Wenn Russland gewinnt. Ein Szenario), Карло Масала

Карло Масала, німецький політолог та аналітик італійського походження, написав книжку Після війни. Росія проти Заходу [франкомовне видання La guerre d’après: La Russie face à l’Occident], де докладно описав, як відбуватимуться події, унаслідок яких НАТО втратить своє значення, Естонія — Нарву та острів Гіюмаа, а Європа загалом втратить упевненість у завтрашньому дні. Книжка написана хронологічно із зазначенням «точного часу», точних майбутніх дат подій і, звичайно, із зазначенням реальних та вигаданих майбутніх політиків ЄС та США. Цікаво, що у книжці Володимир Путін після перемоги над Україною передає владу молодому політику біографією та зовні дуже схожому на [главу Російського фонду прямих інвестицій і спецпосланця російського диктатора] Кирила Дмитрієва. Тільки в книжці у цього героя прізвище Обманщіков. Твір ще не перекладено українською.

2. Блазень божий на краю світу (El loco de Dios en el fin del mundo), Хав'єр Серкас

Ця книжка, яка теж іще не вийшла українською, написана від першої особи — від імені самого письменника. Він розповідає, як отримав пропозицію від Ватикану супроводжувати Папу Римського Франциска у його поїздці до Монголії, щоб потім написати про це документальну книжку. Слід, звісно, зазначити, що сам Хав'єр Серкас — не віруючий, він агностик. І у Ватикані про це знали. Але саме такого письменника вони й хотіли покликати до цієї дивної подорожі. Це не роман, а найдокладніший запис власних думок, сумнівів і переживань щодо цього запрошення, сотні сторінок найцікавіших діалогів з кардиналами, журналістами-ватиканістами, філософами й просто симпатичними італійськими та іншими інтелектуалами. Ну і звичайно, опис самої поїздки, яка так здивувала письменника, що потім йому здавалося, ніби це йому наснилось.

3. Гемінґвей нічого не знає, Артур Дронь

Військова, дуже чуттєва і теж документальна проза. Запис моментів війни, в якій автор не тільки брав активну участь, а й був поранений, після чого демобілізувався. Крізь текст проглядають ті емоційні травми війни, які може відобразити лише поет. І так, Артур Дронь насамперед поет, дуже щирий і чесний. Такий він і у своїй військовій прозі.

4. Мозамбік, Сергій Сергійович (Saigon), Мартін Брест

Роман, теж народжений з війни, написаний на особистому досвіді, але не втиснутий у рамки нонфікшн. Реальність війни у всіх деталях, липких, дивних, шокуючих, сильних, героїчних. Одна з найкращих книжок військової прози, що підкуповує своєю грубою чесністю і, звичайно, експресивно-брутальним лексиконом Сергія Сергійовича Saigona.

5. Дивні люди, Артем Чапай

Роман виданий 2019 року, а писався перед повномасштабною війною. Він не є типовим для української літератури. Головний герой Степан Вовк (Степовий вовк?) вважає себе неандертальцем, хоча, звичайно, є аутистом, який блукає Україною в період АТО, з власним досвідом війни, яка зірвала його з місця і зробила номадом, з дивним сприйняттям життя навколо і такими ж дивними, але дуже затягуючими читача відносинами з іншими героями цієї книжки. Цей роман Артема Чапая дуже добрий і повільний. Уже з п’ятої-шостої сторінки автор починає дивитися на Україну того часу очима аутиста, очима Степана Вовка. І це незабутнє відчуття.

Профайл

Андрій Курков

Один із найзнаменитіших і найбільш видаваних сучасних українських літераторів. Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. За 45 років літературної праці опублікував майже сорок книжок, половина з яких — для дітей. Його твори перекладено на 36 мов, зокрема на англійську, німецьку та французьку. Учасник англійського ПЕН-клубу та Європейської кіноакадемії. Із 2018-го до 2022 року очолював Український ПЕН. Нагороджений орденом Почесного легіону Франції.