Чому українським ресторанам складно працювати з крафтовими виробниками — і коли це можливо
Остап Сенчина, засновник сироварні Чесний Сир (Фото: instagram/chesnyj_syr)
Остап Сенчина, засновник сироварні Чесний Сир розповів, що заважає фермерам і виробникам органічних та ремісничих продуктів ефективніше співпрацювати з ресторанами.
Власним досвідом сировар поділився 23 травня на закритому заході для партнерів Львівського ярмарку смаку, заснований спільно з швейцарсько-українською програмою QFTP.
«За понад 12 років роботи зі своїм продуктом — сиром — маю хороший досвід співпраці з HoReCa та з ресторацією Бачевських. Це був мій другий клієнт, і шеф-кухар тоді сказав, що потрібно підтримувати місцевих виробників, адже незалежно від змін обставин між країнами це дає потенціал для розвитку регіону», — каже сировар.
Він додає, що відтоді почав розвиватися як виробник сиру та співпрацювати переважно з якісними закладами. Такими, що могли відчути різницю між натуральним крафтовим продуктом і, «скажімо, масовим імпортним продуктом із замінниками». Тобто з тими, хто розуміє, для чого їм потрібен саме такий продукт.
«Роки праці привели мене до того, що я відкрив власний заклад, аби посилити свій продукт і водночас підтримати локальних крафтових виробників», — наголосив засновник сироварні.
Сенчина також наголошує, що ресторанна сфера нині перебуває у складній ситуації. Адже багато платоспроможних людей виїхали за кордон, а частина українців стала більше економити. Водночас, якщо заклад має свого цільового клієнта, люди готові платити за продукт, який їм пропонують.
«Моя місія в цьому проєкті — розвивати та підтримувати локальні крафтові виробництва і давати якісний продукт на виході, не здешевлюючи його альтернативними замінниками з інших країн», — каже він.
